У статті досліджено проблему тлумачення поняття «світова політика». Висвітлено підходи до його трактування українськими та зарубіжними вченими. Наведено приклади його вживання у науковій літературі. Дослідники послуговувалися цим поняттям ще на початку ХХ століття, описуючи колоніальну політику провідних держав Європи. Від середини ХХ століття і дотепер опубліковано чимало праць, у назві яких є термінологічне словосполучення «світова політика». Труднощі інтерпретації поняття насамперед зумовлені неоднозначністю трактування змісту його складових частин – «світова» і «політика». Світову політику трактують як з макрополітичної точки зору, відштовхуючись від глобальної системи з проекцією на діяльність різних учасників міжнародних відносин, так і з мікрополітичної, приймаючи за точку відліку взаємодію міжнародних акторів у глобальному вимірі. Деякі дослідники визначають поняття «світова політика» через зіставлення з поняттям «міжнародні відносини» і трактують його як відносини у політичній сфері, як сучасний етап розвитку міжнародних відносин або як тотожний міжнародним відносинам термін. Показано взаємозв'язок понять «глобальна політика», «міжнародна політика», «світова політика». Визначальним при розгляді світової політики є поняття глобалізації, адже вона є однією з провідних тенденцій розвитку світу та сприяє його формуванню як єдиного економічного, культурного, політичного простору. Отже, світова політика охоплює проблеми, які стосуються усього людства. Однак існує й інша думка, згідно з якою досліджуваний термін тлумачиться як сукупність зовнішніх політик держав на глобальному рівні. Висвітлено низку проблем, які входять у поняття «світова політика», та наголошено на їх взаємозалежності.
Інтерактивний навчально-методичний комплекс спрямований на полегшення освоєння студентами курсу "Міжнародні відносини та світова політика". Складається з кількох структурних елементів: 1. Робоча навчальна програма в яку включено тематику лекцій з їх короткими анотаціями, теми та завдання семінарських занять, список рекомендованої літератури, критерії оцінювання та ін. 2. Цикл лекцій з курсу у вигляді електронних презентацій представлених у форматі Power Point з коротким викладом фактичного матеріалу, ілюстраціями у вигляді схем, таблиць, рисунків, історичних карт, відеофрагментів тощо. Навігація і запуск лекцій здійснюється безпосередньо з робочої навчальної програми через виділені у вигляді гіперпосилань назви тем лекцій (шляхом натискання їх курсором мишки із нажатою клавішею Ctrl). 3. Тестові завдання забезпечують здійснення контролю над рівнем засвоєння знань. Розміщені в кінці робочої навчальної програми.
The article investigates the problem of interpretation of the term «world politics». Approaches concerning its definition by Ukrainian and foreign scholars are considered. Examples of its use in scientific literature are made. Researchers used this term at the beginning of the 20th century to describe colonial politics of main European countries. A lot of works with the term «world politics» in the title are published from the middle of the 20th century and to date. Difficulties of interpretation of the notion are caused by ambiguity of its components «world» and «politics». «World politics» may be interpreted from macropolitical perspective that project global system on the international actors activity and micropolitical perspective that discusses interactions of international actors in global aspect. Some scholars explain the term «world politics» through comparison with the term «international relations» and treat it as relations in political sphere, modern phase of development of international relations or the same term as international relations. Interdependence of terms «global politics», «international politics» and «world politics» is revealed in this article. Globalization is very important when discussing world politics as it is one of the main tendencies of world development and helps its formation as economic, cultural and political unity. World politics embraces problems that concern all people. But there is also point of view that interprets the term as totality of foreign politics on a global level. The problems of world politics and their interdependence are discussed in this article. ; У статті досліджено проблему тлумачення поняття «світова політика». Висвітлено підходи до його трактування українськими та зарубіжними вченими. Наведено приклади його вживання у науковій літературі. Дослідники послуговувалися цим поняттям ще на початку ХХ століття, описуючи колоніальну політику провідних держав Європи. Від середини ХХ століття і дотепер опубліковано чимало праць, у назві яких є термінологічне словосполучення «світова політика». Труднощі інтерпретації поняття насамперед зумовлені неоднозначністю трактування змісту його складових частин – «світова» і «політика». Світову політику трактують як з макрополітичної точки зору, відштовхуючись від глобальної системи з проекцією на діяльність різних учасників міжнародних відносин, так і з мікрополітичної, приймаючи за точку відліку взаємодію міжнародних акторів у глобальному вимірі. Деякі дослідники визначають поняття «світова політика» через зіставлення з поняттям «міжнародні відносини» і трактують його як відносини у політичній сфері, як сучасний етап розвитку міжнародних відносин або як тотожний міжнародним відносинам термін. Показано взаємозв'язок понять «глобальна політика», «міжнародна політика», «світова політика». Визначальним при розгляді світової політики є поняття глобалізації, адже вона є однією з провідних тенденцій розвитку світу та сприяє його формуванню як єдиного економічного, культурного, політичного простору. Отже, світова політика охоплює проблеми, які стосуються усього людства. Однак існує й інша думка, згідно з якою досліджуваний термін тлумачиться як сукупність зовнішніх політик держав на глобальному рівні. Висвітлено низку проблем, які входять у поняття «світова політика», та наголошено на їх взаємозалежності. ; У статті досліджено проблему тлумачення поняття «світова політика». Висвітлено підходи до його трактування українськими та зарубіжними вченими. Наведено приклади його вживання у науковій літературі. Дослідники послуговувалися цим поняттям ще на початку ХХ століття, описуючи колоніальну політику провідних держав Європи. Від середини ХХ століття і дотепер опубліковано чимало праць, у назві яких є термінологічне словосполучення «світова політика». Труднощі інтерпретації поняття насамперед зумовлені неоднозначністю трактування змісту його складових частин – «світова» і «політика». Світову політику трактують як з макрополітичної точки зору, відштовхуючись від глобальної системи з проекцією на діяльність різних учасників міжнародних відносин, так і з мікрополітичної, приймаючи за точку відліку взаємодію міжнародних акторів у глобальному вимірі. Деякі дослідники визначають поняття «світова політика» через зіставлення з поняттям «міжнародні відносини» і трактують його як відносини у політичній сфері, як сучасний етап розвитку міжнародних відносин або як тотожний міжнародним відносинам термін. Показано взаємозв'язок понять «глобальна політика», «міжнародна політика», «світова політика». Визначальним при розгляді світової політики є поняття глобалізації, адже вона є однією з провідних тенденцій розвитку світу та сприяє його формуванню як єдиного економічного, культурного, політичного простору. Отже, світова політика охоплює проблеми, які стосуються усього людства. Однак існує й інша думка, згідно з якою досліджуваний термін тлумачиться як сукупність зовнішніх політик держав на глобальному рівні. Висвітлено низку проблем, які входять у поняття «світова політика», та наголошено на їх взаємозалежності.
The article studies the key sources of influence in the modern world politics. Both states and non-state transnational actors are viewed as subjects of politics. It has been shown that the ways of resource exploitation as well as their significance and redistribution are changing. It is stated that today's sociopolitical resource has got significant potential in influencing the world politics. Determining the political subject that has resources allows us to forecast the world political process. The attention is drawn to the fact that Ukrainian political elite does not fully use the existing sociopolitical and humanitarian resources with the aim of strengthening the country. ; Проанализированы основные влиятельные ресурсы в современной мировой политике. В качестве субъектов политики рассматриваются как государства, так и негосударственные транснациональные акторы. Показано, что в настоящее время происходят изменения в способах использования ресурсов, их значимости и перераспределении. Утверждается, что социально-политический ресурс сегодня имеет значительный потенциал влияния на мировой арене. Определение политического субъекта, которому принадлежат ресурсы, дает возможность спрогнозировать мировой политический процесс. Акцентируется внимание на том, что украинская политическая элита недостаточно использует имеющиеся социально- политические и гуманитарные ресурсы для укрепления государства. ; Проаналізовано основні впливові ресурси у сучасній світовій політиці. В якості суб'єктів політики розглядаються як держави, так і недержавні транснаціональні актори. Показано, що нині відбуваються зміни у способах використання ресурсів, їх вагомості та перерозподілі. Стверджується, що соціально-політичний ресурс сьогодні має значний потенціал впливу на світовій арені. Визначення політичного суб'єкта, якому належать ресурси, надає можливість спрогнозувати світовий політичний процес. Акцентується увага на тому, що українська політична еліта недостатньо використовує наявні соціально-політичні та гуманітарні ресурси для зміцнення держави.
The article studies the key sources of influence in the modern world politics. Both states and non-state transnational actors are viewed as subjects of politics. It has been shown that the ways of resource exploitation as well as their significance and redistribution are changing. It is stated that today's sociopolitical resource has got significant potential in influencing the world politics. Determining the political subject that has resources allows us to forecast the world political process. The attention is drawn to the fact that Ukrainian political elite does not fully use the existing sociopolitical and humanitarian resources with the aim of strengthening the country. ; Проанализированы основные влиятельные ресурсы в современной мировой политике. В качестве субъектов политики рассматриваются как государства, так и негосударственные транснациональные акторы. Показано, что в настоящее время происходят изменения в способах использования ресурсов, их значимости и перераспределении. Утверждается, что социально-политический ресурс сегодня имеет значительный потенциал влияния на мировой арене. Определение политического субъекта, которому принадлежат ресурсы, дает возможность спрогнозировать мировой политический процесс. Акцентируется внимание на том, что украинская политическая элита недостаточно использует имеющиеся социально- политические и гуманитарные ресурсы для укрепления государства. ; Проаналізовано основні впливові ресурси у сучасній світовій політиці. В якості суб'єктів політики розглядаються як держави, так і недержавні транснаціональні актори. Показано, що нині відбуваються зміни у способах використання ресурсів, їх вагомості та перерозподілі. Стверджується, що соціально-політичний ресурс сьогодні має значний потенціал впливу на світовій арені. Визначення політичного суб'єкта, якому належать ресурси, надає можливість спрогнозувати світовий політичний процес. Акцентується увага на тому, що українська політична еліта недостатньо використовує наявні соціально-політичні та гуманітарні ресурси для зміцнення держави.
The regularity of origin and the essence of phenomenointernational politics are concidered in the article, its correlation with international relations, the potential of philosophical way to the world problems is discovered ; Рассматривается закономерность возникновения и суть феноменамировой политики, актуализируется ее связь с международными отношениями, раскрывается потенциал философского подхода к проблемам мировой политики. ; Розглядається закономірність виникнення та сутність феномена світової політики, актуалізується її зв'язок з міжнародними відносинами та визначається потенціал філософського підходу до проблем світової політики.
У статті простежується вплив світової кризи на зміст та спосіб існування сучасної освіти. При цьому йдеться не про відстеження різноманітних ефектів цього впливу, а про новий запит, який висуває глобальний світ до освітньої системи. Інтегративний зміст кризи визначено через «тяжбу» цінностей та інтересів в сучасному соціокультурному просторі, наслідком чого є примат інтересів та деструкція ціннісного чинника. Оприявненням цього стала експансія інтересів у сферу належного та підпорядкування змісту і формату інтересів. З метою виявити вразливість цього заміщення, аналізуються класичні принципи реал-політик. Обгрунтовується теза, що в умовах «знецінення цінностей» у сучасної освіти з'являється нове фундаментальне покликання, яке полягає у відтворенні ціннісної складової буття та забезпеченні ефекту і простору належного в сучасній культурі. ; The article shows the influence of the global crisis on the content and mode of existence of contemporary education. This is not about tracking various effects of impact, and a new request that brings the world to the global education system. Integrative content of crisis is defined through the "battle" of values and interests in the contemporary socio-cultural space, resulting the primacy of the interests and the destruction values factor. An expression of this was the expansion of interest in the sphere of the proper. In order to detect this vulnerability replacement analyzed the classic principles of real politics. Substantiates the thesis that in "depreciation values" in modern education there is a new fundamental vocation. It is playing a valuable part of life and ensuring the proper effect and space in contemporary culture.
In the article, the World War First it examined from the perspective of a global cataclysm that essentially determined the further development of human civilization not only in the twentieth, but also in the early twenty-first century. It is indicated that the tragedy of war especially manifested in the total character, which it has acquired, and the rapid fall in the value of human life. In its universal scope and demographic losses, this war greatly surpassed everything that happened thereto during the largest international military conflicts in human history. The influence of the global confrontation 1914-1918 on the Ukrainian ethnic land is shown. Being divided between the Russian Empire and Austria-Hungary they have been the object of geopolitical encroachments of the warring parties and for four years became the theater of fierce fighting, and their population found itself on opposite sides of the front line. Considerable attention is paid to elucidating the main «Ukrainian aspects» of the war in the political, ideological, military, economic and social planes. It is shown both negative and positive consequences of the World War First for the formation of modern nation and the establishment of statehood. ; У статті розглянуто Першу світову війну з погляду глобального катаклізму, який, по суті, визначив подальший розвиток людської цивілізації не лише в ХХ, а й на початку ХХІст. Зазначено, що трагізм війни особливо проявився в тотальному характері, якого вона набула, та стрімкому падінні вартості людського життя. За своїми універсальними масштабами й демографічними втратами вона значно перевершила все, що відбувалося до неї у ході найбільших міжнародних воєнних конфліктів в історії людства. Показано вплив світового протистояння 1914–1918рр. на українські етнічні землі. Розділені між Російською імперією та Австро-Угорщиною, будучи об'єктом геополітичних зазіхань ворогуючих сторін, вони на чотири роки перетворилися на театр запеклих бойових дій, а їх населення – опинилося по різні боки від лінії фронту. Значну увагу сконцентровано на висвітленні найголовніших «українських аспектів» війни у політичній, ідеологічній, військовій, економічній та соціальній площинах. Вказано як на негативні, так і позитивні наслідки Першої світової війни для формування модерної нації та становлення державності.
The article shows the influence of the global crisis on the content and mode of existence of contemporary education. This is not about tracking various effects of impact, and a new request that brings the world to the global education system. Integrative content of crisis is defined through the "battle" of values and interests in the contemporary socio-cultural space, resulting the primacy of the interests and the destruction values factor. An expression of this was the expansion of interest in the sphere of the proper. In order to detect this vulnerability replacement analyzed the classic principles of real politics. Substantiates the thesis that in "depreciation values" in modern education there is a new fundamental vocation. It is playing a valuable part of life and ensuring the proper effect and space in contemporary culture. ; У статті простежується вплив світової кризи на зміст та спосіб існування сучасної освіти. При цьому йдеться не про відстеження різноманітних ефектів цього впливу, а про новий запит, який висуває глобальний світ до освітньої системи. Інтегративний зміст кризи визначено через «тяжбу» цінностей та інтересів в сучасному соціокультурному просторі, наслідком чого є примат інтересів та деструкція ціннісного чинника. Оприявненням цього стала експансія інтересів у сферу належного та підпорядкування змісту і формату інтересів. З метою виявити вразливість цього заміщення, аналізуються класичні принципи реал-політик. Обгрунтовується теза, що в умовах «знецінення цінностей» у сучасної освіти з'являється нове фундаментальне покликання, яке полягає у відтворенні ціннісної складової буття та забезпеченні ефекту і простору належного в сучасній культурі. Бауман З. (2008).Текучая современность.СПб: Питер. Давид Р., Жоффре-Спинози К. (1996). Основные правовые системы современности. Перевод с франц. М.: Междунар. отношения. Карр Э.X. (2002). Двадцать лет кризиса: 1919–1939. Введение в изучение международных отношений. В: Теория международных отношений: Хрестоматия. Сост., науч. ред. и коммент. П.А. Цыганкова. М.: Гардарики, 53–68. Луман Н. (2005). Медиа коммуникации. М.: Логос. Моргентау Г. (2002). Политические отношения между нациями: борьба за власть и мир. В: Теория международных отношений: Хрестоматия. Сост., науч. ред. и коммент. П.А. Цыганкова. М.: Гардарики, 72–88. Шамрай В. В. (2015). Інституційна криза освіти: соціокультурні виклики сучасності. Філософія освіти. Philosophy of Education, 1(16), 89-104.
За матеріалами архівів досліджено суть та особливості нацистського «нового порядку» німецько-фашистської окупаційної військової влади на прикладі міста Сніжне Донецької області. Наводяться приклади фізичного знищення та експлуатації військовополонених та учасників руху Опору, мирного населення міста. ; The article discusses the nature and peculiarities of the "New Order" politics as it was implemented by the Nazi occupational authorities in the town of Snizhne in the modern-day Donetsk region. It also provides examples of exploitation and genocide of war prisoners, resistance 9 others and civilian population.
Розглядається непроста ситуація множинних виборів у житті людини, на основі яких пізніше формується її самоідентифікація, політична свідомість. Аналізується роль та завдання основних політичних гравців (держави, еліти та політичних партій), а також історичної науки у формуванні політичних міфів та зростанні суспіль но го самоусвідомлення. Обґрунтовується необхідність впровадження політичного/історичного міфу в офіційну політику пам'яті ; The article discusses a complicated situation of multiple choices that form the basis of a person's self-identity and political consciousness. It analyzes the role and tasks of the principal political actors (government, elites and political parties) and the impact of historiography in the formation of political myths and the growth of social self-consciousness. It also seeks to demonstrate the necessity of introducing a political/historical myth into the official politics of memory.
The article gives a description of German policy with respect to Georgia during World War II. The author notes a significant effect on it of various circles of Georgian emigration. Select the two models of the future political system of the Caucasus, which are developed by the Ministry of Foreign Affairs (developer F. Schulenburg) and East Department (developer A. Rosenberg) of the Third Reich. Key words: World War II, the Georgian emigration, Ministry of Foreign Affairs of Germany, Eastern Department, the Third Reich, the political system of the Caucasus project. ; Охарактеризовано політику Німеччини щодо Грузії у роки Другої світової війни й суттєвий вплив на неї різних кіл грузинської еміграції. Виокремлено дві моделі майбутнього політичного устрою Кавказу, які розроблені Міністерством закордонних справ (проект Ф. Шуленбурга) і Східним міністерством (проект А. Розенберга) Третього Рейху. Ключові слова: Друга світова війна, грузинська еміграція, Міністерство закордонних справ Німеччини, Східне міністерство, Третій Рейх, проект політичного устрою Кавказу.
A central issue in this paper is the origins and specific character of global governance discourse that formed at the turn of the twenty-first century. The new discourse marked a gradual exclusion of most early discourses – «international relations» and «world government». It is demonstrated that new term «global governance» signalizes about grand reconstruction of previous international relations discourse where international society was considered as the complex of states and their governments actually. In fact the global governance discourse is pointed case of irreducibility of international society to interstates relations. This is based on the James Rosenau theory of world politics. The James Rosenau contribution to development and conceptualization of term «global governance» was considered.The analysis of sources and meaning of basic approaches to global governance understanding are given much attention. This shows how problematique of global governance and world regulation is articulated in dominant paradigms in world politics: Realism, Liberalism and Marxism. In general, this research shows that global governance discourse developed under influence of theory of transnationalism and concept of 'governing without government', concept of global civil society, international regimes theory, neoliberal institutionalism, balance of power theory, hegemonic stability theory. In this contribution the circle of questions connected with the perspective of research of the global governance concepts was outlined. Further investigations are needed to compare the basic approaches to studies of global governance and world regulation. Particularly, it is worth to concentrate on the difference among approaches to comprehension the following questions: Who, how and on what level can, able and/or must exercise global governance? Is it a result of action of individual actors or characteristic of international system in general? What the shape is global governance taking on the contemporary world and what kind of type is reasonably to label this governance? What are conditions of fair and effective governance? ; Исследованы начала и специфика дискурса глобального управления, сформировавшегося на рубеже ХХ-XXI веков. Рассмотрен вклад Дж. Розенау в разработку и концептуализацию понятия «глобальное управление». Главное внимание уделено анализу истоков и содержания основных подходов к пониманию глобального управления. Намечен круг вопросов, связанных с перспективой исследования концепций глобального управления ; Досліджено витоки та специфіку дискурсу глобального управління, який сформувався на рубежі ХХ-ХХІ століть. Розглянуто внесок Дж. Розенау в розроблення та концептуалізацію поняття «глобальне управління». Головну увагу приділено аналізу джерел та змісту основних підходів до розуміння глобального управління. Окреслено коло питань, пов'язаних з перспективою дослідження концепцій глобального управління
The author studied the peculiarities of the foreign policy of Poland in relation to Ukraine in the period of term of office of Leh Kachinski. As never before support of Poland, which was a member of the European Union and NATO was measurable while Ukraine which was in post-revolutionary state was only striving for the Euro-Atlantic integration. These two factors stipulated a special interest of Poland in Ukraine and vise versa as such a vector of the foreign policy orientation could significantly strengthen positions of the both countries. Republic of Poland initiates creation of the program «European policy of neighborhood» within the framework of which Eastern direction of the policy of RP in relation of Ukraine was realized. However, middle ground of the Ukrainian politicians concerning democratization of the society, The article examines the foreign policy orientations of the Republic of Poland concerning Ukraine during the period of the presidential term L. Kachinsky (2005–2010). On the basis of the worked out materials and documents it was established that the Eastern policy vector of the foreign policy of the Republic of Poland was based on the program «European Policy of Neighborhood», in which Ukraine was given priority. The main directions of cooperation that are mutually beneficial for the countries of the Euro-Atlantic area and Ukraine are outlined. It is revealed that the «European Neighborhood Policy» program is aimed at developing bilateral relations between the EU partner countries and its members and contributes to the possible gradual accession to European policies and programs. moderate steps on the way to implementation of the reforms and a number of the loud statements resulted in the cooling in relations with the Republic of Poland. And after the tragic events of 2010 not far from Smolensk and change of the head of Ukraine world community categorically announced that the era of advocating of the Ukrainian interests by the Polish presidents was over when L. Kachinski died. ; Досліджено особливості зовнішньої політики Польщі щодо України в період каденції Л. Качинського (2005–2010 рр.). Як ніколи, відчувалася підтримка Республіки Польща, яка вже була членом Європейського Союзу та НАТО, а Україна, що перебувала в постреволюційному стані, лише прагнула до євроатлантичної інтеграції. Ці два факти сформували особливий інтерес Польщі до України та навпаки, оскільки такий вектор зовнішньополітичної орієнтації міг значно зміцнити позиції обох держав. За основу в зовнішньополітичних орієнтирах Польщі в східному напрямі в період президентської каденції Л. Качинського (2005–2010 рр.) взято програму «Європейська політика сусідства» На базі опрацьованих матеріалів та документів установлено, що східному вектору зовнішньої політики Республіки Польща в Україні надавали пріоритетного значення. Окреслено основні напрями співпраці, які є взаємновигідними для країн Євроатлантичного простору й України. З'ясовано, що програма «Європейська політика сусідства» спрямована на розвиток двосторонніх відносин між країнами-партнерами ЄС і її членами й сприяє можливому поступовому приєднанню до європейської політики та програм. Республіка Польща ініціює створення програми «Європейська політика сусідства», у рамках якої й здійснювалася реалізація східного напряму зовнішньої політики РП щодо України. Однак половинчасті дії українського політикуму стосовно демократизації суспільства, помірковані кроки на шляху до впровадження реформ та низка гучних заяв сприяли охолодженню відносин із Республікою Польща. А після трагічних подій 2010 р. під Смоленськом та зміною очільника України світова спільнота однозначно констатувала, що ера адвокатування українських інтересів польськими президентами закінчилась зі смертю Л. Качинського. Установлено, що зовнішня політика Республіки Польща щодо України у 2005–2010 рр. продовжила загальні тенденції, закладені у двосторонніх відносинах у попередні роки, відтак напряму залежала від рішень і дій президентів, чим і надалі підтримувала особливий простір польсько-українського співробітництва – президентський вимір.
The article examines the phenomenon of media imperialism, which characterized the state of global mass communications in the post-colonial period. In particular, the introduction of the concept of media imperialism into political and academic discourse is considered, and it is shown how this phenomenon was reinterpreted with the transformation of the global system of communications. It is proved that for today the key issues that characterized media imperialism either have lost their severity, or may be considered as generally positive, albeit inevitable, attributes of globalization. On the example of UNESCO's strategic documents, the current imperatives of world politics in the field of mass media are shown. ; У статті розглядається явище медіа-імперіалізму, яке характеризувало стан глобальних масових комунікацій у пост-колоніальний період. Зокрема, розглядається входження концепту медіа-імперіалізму у політичний та академічний дискурс, показується, як із трансформацією глобальної системи комунікацій відбувалося переосмислення цього явища. Доводиться, що на сьогоднішній день ключові проблеми, що характеризували медіа-імперіалізм, або втратили свою гостроту, або є такими, що можуть бути розглянуті як в цілому позитивні, хоч і неминучі, атрибути глобалізації. На прикладі стратегічних документів ЮНЕСКО показуються сучасні імперативи світової політики у сфері мас-медіа.
